Лікування болі в спині у Вінниці

Болі в спині – це найчастіша причина звернення до невролога, і вона лише трохи поступається за своєю поширеністю болю в горлі як причина звернення до лікаря загальної практики.

Який сьогодні маршрут лікування для пацієнта з болем у спині?

Я вважаю вірною та відповідною до правил надання медичної допомоги в розвинених країнах ту нову «дорожню карту» для хворого з болем у спині, коли він спочатку повинен обстежитися терапевтом. Залежно від причин виникнення болю в спині їх поділяють на специфічні та неспецифічні, відповідно 15-20 та 80-85% випадків.

Специфічні болі зумовлені ураженням не хребта, а різних внутрішніх органів. Серед таких больових синдромів лідирують ті, що зумовлені нирковою колькою. Крім того, специфічний біль у спині можуть викликати ревматичні захворювання, наприклад, ревматоїдний або псоріатичний артрит; такі захворювання органів черевної порожнини, як панкреатит, холецистит, виразка 12-палої кишки та інші; серцево-судинні патології, зокрема аневризму аорти та загострення ІХС; інфекційні хвороби, туберкульоз, саркоїдоз, оперізувальний герпес та інші; урологічні та гінекологічні патології, де уражаються органи малого тазу. І цей список можна продовжувати та продовжувати. Так ось, завдання терапевта полягає в тому, щоб «відсіяти» перед прийомом у невролога пацієнтів зі специфічними болями в спині і або лікувати їх самому, або направити до фахівців із запідозрених патологій. Я розповів вам про вкрай важливий і відповідальний етап роботи терапевта, оскільки головну загрозу життю хворому, як правило, становлять захворювання, що виявляються не вертеброгенними, а специфічними болями в спині. Серед найнебезпечніших із них назву рак молочних залоз, легень та простати, що дають метастази у хребет.

Чи є якісь загальні для специфічних болів у спині «симптоми загрози», що вказують на наявність серйозного захворювання, що не відноситься до хребта?

Так, такі «червоні прапорці» є. Це початок стійкого болю в спині до 20 і після 50 років; немеханічний характер болю, тобто болю не зменшуються у спокої, у положенні лежачи, у певних позах; зв’язок болю із травмою; поступове посилення болю;
наявність онкології в анамнезі; виникнення болю і натомість лихоманки, зниження маси тіла; скарги на тривалу скутість вранці; симптоми ураження спинного мозку, зокрема паралічі, тазові порушення, розлади чутливості; зміни в аналізах сечі, крові.

А які найчастіші причини неспецифічного болю в спині?

На першому місці стоять міозити, тобто м’язові болі, на другому – ураження суглобів і зв’язок хребта, і лише на третьому місці – компресійна радикулопатія, або ж ураження власне корінців спинного мозку, яка відзначається не більше ніж у 3-5% хворих з неспецифічними болями в спині.

Алгоритми обстеження неврологом хворого на дорсопатію

Хотів би розповісти про класичний алгоритм клінічного обстеження, що дозволяє з високою точністю локалізувати причину болю практично у всіх пацієнтів, де немає необхідності проводити променеві обстеження, включаючи рентгенографію хребта або КТ та МРТ, тобто які не мають корінкових болів. Єдиним недоліком цього «ідеального» обстеження назвав би його трудомісткість. Наприклад, первинний прийом хворого з дорсопатією займає у мене до півтори години. Це навряд чи можливо за умов поліклінічної практики. При зборі скарг хворого та опитуванні для складання анамнезу я завжди хоча б коротко перевіряю ще раз роботу терапевта, ставлячи пацієнтові питання у зв’язку з можливою загрозою специфічного характеру болів у спині. Потім переходжу до огляду хворого. ніякий
нестачею часу на прийом пацієнта не можна виправдати, що невролог «дивиться» у хворого з дорсопатією лише спину! Глибоко переконаний, що такому пацієнту потрібен, по-перше, повний стандартний неврологічний огляд, включаючи черепно-мозкові нерви, рефлекси,
збереження шкірної чутливості та сили м’язів тощо; а також повне нейроортопедичне обстеження, необхідне в такій ситуації з метою оцінки всіх основних біомеханічних структур людини.

Терапія починається з внутрішньом'язових ін'єкцій ліків?

Ні, препарати одразу призначаються у таблетках, оскільки біодоступність ліків у такому разі практично не знижується порівняно з ін’єкційним шляхом. І якщо лікування з приводу скелетно-м’язового ноцицептивного, інакше кажучи «природного» болю призначено правильно, через 7-10 днів його інтенсивність значно знижується, через 2-3 тижні настає одужання. Консервативне лікування корінного болю може тривати 60, максимум – 90 днів. Після цього, при неефективності терапії пацієнта необхідно направити до нейрохірурга. Але тут має зауважити, що в усьому світі, спостерігається надмірна і часто необґрунтована хірургічна активність у лікуванні болю в спині, оскільки у багатьох випадках використовуються «відносні показання» до проведення операцій — це
больовий синдром, а не наявність неврологічного дефіциту внаслідок компресії корінця нерва.

А якщо скелетно-м'язові хребетні болі не піддаються консервативному лікуванню і якщо не допомогла операція з приводу корінцевого синдрому?

У першому випадку найчастіше виявляється, що больовий синдром носить змішаний характер, і до скелетно-м’язових болів приєдналися обумовлені здавлення нервів, а також психогенного походження. Нерідко патогенетичною основою болю стають ревматичні захворювання, зокрема хвороба Бехтерьова. Дві можливості та одночасно обов’язки мають невролог, щоб вирішити ці проблеми: думати і сумніватися. Навіть у поставленому їм діагнозі, й у можливості вилікувати хворого власними силами.

Мій досвід показує, що тут має діяти мультидисциплінарна бригада лікарів, куди, крім невролога, входять психотерапевт, ревматолог, нейрохірург та інші фахівці. Що ж до пацієнтів із корінцевим синдромом, яким не допомогли операції, то тут ми торкнулися однієї з найгостріших проблем у лікуванні дорсопатій. Щорічно у США виконується понад півмільйона операцій у зв’язку з радикулопатіями, але приблизно в одного з п’яти оперованих пацієнтів болі у спині зберігаються або посилюються, незважаючи на усунення анатомічного дефекту. У економічно менш розвинених країнах таких операцій робиться менше, але частота неефективних операцій на хребті ще вище. Рецидив болю після анатомічно успішної дискектомії позначається терміном «синдром невдало оперованого хребта». Він піддається лікуванню насилу, прирікаючи більшість хворих на довічний прийом анальгетиків, антиконвульсантів і антидепресантів у постійно зростаючих дозах.

Понеділок – субота: з 9:00 до 18:00

Неділя: вихідний

0 (800) 337 617

м. Вінниця, вул. Стрілецька, 7Д

Ціни на послуги невролога

Назва послуги	Ціна
Консультація невролога первинна	450 грн
Консультація невролога повторна	400 грн
Лікувальні блокади	від 500 грн
Консультація на дому	900 грн