Лікування частих простудних захворювань у Вінниці

Часті гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) часто, але не завжди пов’язані зі зниженням імунітету. Велике значення мають морфологічні зміни з боку ЛОР-органів, що ускладнюють носове дихання:

викривлення носової перегородки,
поліпи,
атрезії та синехії порожнини носа.
На часті ГРЗ також скаржаться пацієнти з алергічним ринітом, сенсибілізовані до домашнього пилу та побутових алергенів. Правильна постановка діагнозу та лікування дозволяють значно покращити ситуацію. У будь-якому випадку при частих ГРЗ показана профілактика ГРЗ, яка може бути підібрана за індивідуальною програмою.

Профілактика ГРЗ

Профілактика ГРЗ полягає у формуванні специфічного імунітету, підвищенні факторів неспецифічної імунорезистентності, профілактичному прийомі малих доз противірусних препаратів, санації вогнищ хронічних запальних процесів.

До специфічної профілактики відноситься протигрипозна вакцинація за антигенною формулою епідемічного клону вірусу грипу (вакцини: грип, інфлювак, флюарикс). Слід зазначити, що віруси грипу далеко ще не єдиний етіологічний чинник ГРЗ.

ГРЗ викликають також віруси:

парагрипу,
аденовіруси,
риновіруси,
респіраторно-синцитіальні віруси,
ентеровіруси,
цитомегаловіруси,
віруси Епштейн-Барр,
віруси простого герпесу,
мікоплазми,
хламідії,
бактеріальні агенти,
гриби.
У профілактиці цих захворювань провідною ланкою є підвищення неспецифічної резистентності організму за допомогою імуномодулюючих препаратів.

Велике значення має лікування хронічних запальних процесів, оскільки багато збудників ГРЗ вражають як респіраторний тракт, а й тканини інших органів. При цьому багато пацієнтів не підозрюють, що вони не просто заразилися на ГРЗ повітряно-краплинним шляхом, а захворіли внаслідок ендогенного інфікування. У зв’язку з цим слід уважніше ставитися до лікування вірусних лімфаденітів, оскільки у збільшених лімфовузлах можуть бути віруси герпесу, цитомегаловіруси, віруси Епштейн-Барр. Крім того, хронічні інфекційні стани посилюють інтоксикацію організму та відповідно погіршують ступінь зниження імунітету.

Велике значення у постановці діагнозу має імунологічне обстеження (імунограма), що включає оцінку клітинної, гуморальної, фагоцитарної ланок імунітету, показники інтерферонового статусу.

Хронічні запальні процеси

Хронічні запальні процеси будь-якої локалізації маркують зниження імунітету.

Формування імунодефіцитного стану починається зі змін місцевого імунітету систем, пов’язаних із зовнішнім середовищем (шкіра, слизові респіраторного шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи).

Велике значення у бар’єрній функції слизових мають фактори неспецифічної резистентності (лізоцим, інтерферони, фагоцити) та секреторний імуноглобулін А. Зміни в імунній системі слизових можуть не відповідати показникам периферичної крові. Тому в певних ситуаціях лікарі-імунологи, враховуючи клінічний стан пацієнта, призначають йому імуномодулюючу терапію навіть при нормальній імунограмі.

Серед пацієнтів з імунодефіцитними станами найчисленніша група із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Білки, калорійне харчування, вітаміни та мінерали, надходження яких до організму залежить від роботи органів травлення, необхідні для формування повноцінної імунної відповіді. Крім того, в пейєрових бляшках слизової оболонки кишки відбувається переробка антигену з утворенням специфічних Т-і В-лімфоцитів. Примовані антигеном лімфоцити за системою лімфотоку надходять на слизові респіраторного, сечостатевого трактів, беручи участь у синтезі секреторного імуноглобуліну А, що є одним із найважливіших факторів захисту слизових оболонок. Дисбактеріоз кишечника та дисфункція ШКТ, обмежуючи надходження поживних речовин та посилюючи токсичний вплив кишкової мікрофлори, знижують функціональну активність імунокомпетентних клітин.

Понеділок – субота: з 9:00 до 18:00

Неділя: вихідний

0 (800) 337 617

м. Вінниця, вул. Стрілецька, 7Д